Моя погода Кривий Ріг

неділю, 16 червня 2013 р.

Вчимось любити

І так ми у всьому вчимося самі, і по книжкам, і на льоту. Я до того доріс, що готовий був зібрати комп'ютер сам.
Головне
1) Обґрунтувати план
2) Віра(знайти сили)
Якби я переклав увесь проект на себе, тобто вніс Бога в рамки своєї душі, кінець був би виснажливим і мало успішним.
Отже Богом себе я не вважав.
І почав я з молитви вищу за мене "Якщо Ти Господь проведеш мою задумку Своєю силою то перше, що я напишу на моніторі, такі слова "Боже я Тебе люблю, і Ти мені потрібний"
Дуже боявся не виконати свою обіцянку бо треба не писати нічого крім цих перших слів.
І скоро сталося щось дивовижне: у поштову скриньку випадком опинився маленький простенький листок, що: з іншого поселення є майстер готовий зібрати комп'ютер.
Я взявся за цей листочок як за благодать, подзвонив, і почав налагоджувати з ним справу з всією до нього повагою.
Він поставив комп'ютер, увімкнув, і пішов.
А я не вмів його навіть вимкнути, а не те, щоб писати.
Отже я поспішив з хвилюванням не писати нічого крім цих перших слів "Боже я Тебе люблю, і Ти мені потрібний"
Писав невміло як не будь без грамоти, і заголовних літер(підглядаючи в книжку як користуватись клавіатурою)

суботу, 15 червня 2013 р.

Вчимось вигравати

Колись я роздумуючи, ну чим би таким зайнятись щоб вірою. І сталася гра на "Гала радіо" як з десяти грв. виграти сто. Ну думаю це мені до вподоби помножити з нічого. І так: я зібрав в себе вдома всі 10 грв, це вийшла чимала купка, значить щоб швидко справитись в грі, я списав серії купюр на папірчик, а коли одна з серій збігається то виграю 100 грв. Але в перед того, я розумів, що повинен обґрунтувати мої наміри на Слові Бога, щоб це було щасливо, а так як грав я на "Гала радіо" вперше і все, що у тебе дістанеться першим треба віддавати Богу, то спало мені на думку провести паралельний конкурс: хто на "Гала радіо" з ведучих в студії є самий відвертий? Лисиць то на FM не мало. Відверту ведучу пощастилось знайти чи може у неї були проблеми якісь, майже напевно так, бо в таких випадках люди стають більш чесними. Отже я призначив свою перемогу віддати самій чесній ведучий на "Гала радіо". І десь за другим чи третім разом виграшна купюра у мене знайшлась. Я додзвонився в студію але де ж вона де ж вона! По списку десятка з цим серійним номером мала у мене бути, а зі стопки я не міг її витрусити(пізніше я спитав у своїх: де та десятка? А у них лопнула віра, і частинку грошей віднесли в магазин) Я взяв телефон і розгублено заявив, що наразі не можу знайти цю десятку, ведуча попросила ще раз добре пошукати але я попросив уваги, і сказав, що у мене інша пропозиція, дарую свою перемогу "як вдачу", одній ведучий "Гала радіо". На цю історію там в студії почали нагло гудеть та всякі приколи пускати, що мені довелось провести ще кілька дзвінків, аби приклепати підкову вдачі належним чином та нагадати про страх Божий, і т. п. Напевно після цього вони заблокували мій номер бо відчуваючи себе винуватим я вирішив продовжити гру на залишок купюр, що у мене були. І виграшна купюра знову  випала, і на цей раз вона була в руках та тільки я не міг додзвонитись, схоже "Гала радіо" буцнула мене копитами.

пʼятницю, 31 травня 2013 р.

Вчимось думати

Починалося так: було тоді мені 16 років, прокручував свій маленький улюблений всехвильовий приймач на чотирьох батарейках, яким ночами я борознив не Інтернет, а великий і потужній ЕФІР обдумуючи передачі світових радіостанцій, навіть можу сказати як називався цей приймач "Россия 303"
В гущі численних перешкод, а можливо й глушилок радянських часів, почув голос "я надеюсь Вы уже открыли свою Библию?"
А у мене її не було, навіть й досі не так просто придбати. Інтернетом за теперішніх часів я дістав безкоштовно один екземпляр але старого перекладу, потім мені підказали скачати електронну версію(безкоштовно), і нарешті знайшов магазин де можна купити хорошої якості за 200-300 грв.
Отже тоді в 1991 рік у мене таким же дивом як і цей голос з ефіру, Біблія лежала на столі бо зі школи принесла моя сестра на домашнє завдання, нашій школі виділили чотири екземпляри з дозволу М. Горбачева.
Звичайно сестра кинула її на стіл, і пішла гуляти в Клуб на вечірку. Як тоді гуляли, спивались і наїдались наркоти, знаємо всі!!!
А я взяв зі столу Біблію, і не кинув її бо з цим вчителем, я перелистав книгу вздовж 10 років.
Ось один із фрагментів тих самих "Библейские лекции"
http://blog.i.ua/community/3399/1229099/
Такі уроки йшли по 30 хв з Пн по Пт і всю Біблію ми проходили за П'ЯТЬ років, значить я пройшов два курси але вчитель в Іспанії, а я в Україна, потім відправив йому листи, і два з них було зачитано в ефір.

Ми вміємо вчитись саміПосмішкаШкола

понеділок, 13 травня 2013 р.

Вчимось шукати

Привіт, друзям!

Справді Гугл дає мені статистику, що є читач який знайшов мій блог “Вчимось самі”

Коли ставлять питання про “щастя” я перш за все відзначаю ознаку: щасливий знаходить, і все встигає вчасно. А також згадую слова старої вчительки вона брала за ознаку щасливості: коли дитина швидко знаходить річ, то на її думку це буде щаслива людина.

Отже вчимось шукати: трапилась тема замітки, що склала молода жінка, за її віком вона мені ровесниця, отже шукала вона взуття в Києві.

А я перед тим ще зимою надумався навчитись купити взуття через Інтернет-магазин. Чому б не купити взуття Інтернет-магазином(я поставив питання в коло обговорення її замітки)? Але на мої слова піднявся сміх. Як можна купити взуття не торкаючись руками, і не міряючи на місці? І я обіцяв поділитись своїми результатами навчання, на цих сторінках  вивчав тему

http://university.aukro.ua/want_to_teach/new_category/?utm_source=mailing&utm_medium=start_date_13.03.13_GeneralMailing&utm_campaign=news1

http://university.aukro.ua/want_to_teach/shoes_size/

А тут результати http://blog.i.ua/user/1644892/1217469/

І навіть приємний відгук

Текст отзыва:
"Серьезный, ответственный, солидный покупатель. Все процедуры покупателя по сделке выполнены быстро и безупречно. Общение приятное. Рекомендую для сотрудничества самым лучшим образом. Спасибо за покупку! РЕКОМЕНДУЮ" “

Отже взуття придбано вчасно, з першого разу покупка вдала.

Ми вміємо вчитись саміШирока посмішка

понеділок, 6 травня 2013 р.

Вчимось слухати

В ранні часи життя до моєї пам’яті повертались звуки. Звук був глибокий, і здавався мені страшним як з іншого світу, а коли в дійсності десь я чув звук чимось близьким до “того” то мене пронизували мурашки по шкірі, і все ж з часом пам’ять послаблювалася, і я починав забуватись. Не так давно, я переглянув по телевізору документальний фільм як від зачаття людини і до самого народження відбуваються всі процеси в утробі жінки. Фільм описував як дитина реагує на світло, і як чує звуки з утроби. Звуки з утроби виявились точно такими ж. Тоді я зрозумів де їх почув вперше бо звуки, що повертались мені на пам’ять коли я був ще маленьким, не схожі були ні нащо.
Ще як  був маленьким, і лежав у ліжку то кожної ночі близько нулю години по дротовому радіо, що висіло на стінці, програвала дивна мелодія. Я прокидався зі сну точно на ці хвилини, і чув рідкісну музику бо скоро я більше її не почув, а повернулась до мене як було мені вже з 30 років, потім ця мелодія зникла, і знову сплила в телевізійній передачі “Жди меня” Та зникла знову, і я її не чую, але я не знаю як ця мелодія називається.
Також я любив слухати, і з часом навчився ремонтувати радіо дальнього прийому, а від так віком з десяти років як у мене появився радіоприймач, я ночами почав вслухатись в ефір, слова, інформацію та зміст передач.
“Я надеюсь Вы уже открыли свою Библию?” пролунав такий голос, і дуже слабо в шумах. На столі в римування цим словам у мене лежала Біблія, що тими днями принесла сестра зі школи по завданню. Отже я вперше взяв Біблію, і тримався цих передач з ТрансСвітовеРадіо не менше 10 років.
Ще згодом я навчився чути істину яку називаю “рима у прозі” о це цікаво.
А ось сьогодні я почув щось нове, і мені приєме, слухаємо, і вчимось слухати(звуки неба)
https://www.youtube.com/watch?v=UraoyKRFfu0
https://www.youtube.com/watch?v=t67sBToyN-8