Вчимось думати

Починалося так: було тоді мені 16 років, прокручував свій маленький улюблений всехвильовий приймач на чотирьох батарейках, яким ночами я борознив не Інтернет, а великий і потужній ЕФІР обдумуючи передачі світових радіостанцій, навіть можу сказати як називався цей приймач "Россия 303"
В гущі численних перешкод, а можливо й глушилок радянських часів, почув голос "я надеюсь Вы уже открыли свою Библию?"
А у мене її не було, навіть й досі не так просто придбати. Інтернетом за теперішніх часів я дістав безкоштовно один екземпляр але старого перекладу, потім мені підказали скачати електронну версію(безкоштовно), і нарешті знайшов магазин де можна купити хорошої якості за 200-300 грв.
Отже тоді в 1991 рік у мене таким же дивом як і цей голос з ефіру, Біблія лежала на столі бо зі школи принесла моя сестра на домашнє завдання, нашій школі виділили чотири екземпляри з дозволу М. Горбачева.
Звичайно сестра кинула її на стіл, і пішла гуляти в Клуб на вечірку. Як тоді гуляли, спивались і наїдались наркоти, знаємо всі!!!
А я взяв зі столу Біблію, і не кинув її бо з цим вчителем, я перелистав книгу вздовж 10 років.
Ось один із фрагментів тих самих "Библейские лекции"
http://blog.i.ua/community/3399/1229099/
Такі уроки йшли по 30 хв з Пн по Пт і всю Біблію ми проходили за П'ЯТЬ років, значить я пройшов два курси але вчитель в Іспанії, а я в Україна, потім відправив йому листи, і два з них було зачитано в ефір.

Ми вміємо вчитись самі

Вчимось шукати

Привіт, друзям!

Справді Гугл дає мені статистику, що є читач який знайшов мій блог “Вчимось самі”

Коли ставлять питання про “щастя” я перш за все відзначаю ознаку: щасливий знаходить, і все встигає вчасно. А також згадую слова старої вчительки вона брала за ознаку щасливості: коли дитина швидко знаходить річ, то на її думку це буде щаслива людина.

Отже вчимось шукати: трапилась тема замітки, що склала молода жінка, за її віком вона мені ровесниця, отже шукала вона взуття в Києві.

А я перед тим ще зимою надумався навчитись купити взуття через Інтернет-магазин. Чому б не купити взуття Інтернет-магазином(я поставив питання в коло обговорення її замітки)? Але на мої слова піднявся сміх. Як можна купити взуття не торкаючись руками, і не міряючи на місці? І я обіцяв поділитись своїми результатами навчання, на цих сторінках  вивчав тему

http://university.aukro.ua/want_to_teach/new_category/?utm_source=mailing&utm_medium=start_date_13.03.13_GeneralMailing&utm_campaign=news1

http://university.aukro.ua/want_to_teach/shoes_size/

А тут результати http://blog.i.ua/user/1644892/1217469/

І навіть приємний відгук

Текст отзыва:
"Серьезный, ответственный, солидный покупатель. Все процедуры покупателя по сделке выполнены быстро и безупречно. Общение приятное. Рекомендую для сотрудничества самым лучшим образом. Спасибо за покупку! РЕКОМЕНДУЮ" “

Отже взуття придбано вчасно, з першого разу покупка вдала.

Ми вміємо вчитись самі

Вчимось слухати

В ранні часи життя до моєї пам’яті повертались звуки. Звук був глибокий, і здавався мені страшним як з іншого світу, а коли в дійсності десь я чув звук чимось близьким до “того” то мене пронизували мурашки по шкірі, і все ж з часом пам’ять послаблювалася, і я починав забуватись. Не так давно, я переглянув по телевізору документальний фільм як від зачаття людини і до самого народження відбуваються всі процеси в утробі жінки. Фільм описував як дитина реагує на світло, і як чує звуки з утроби. Звуки з утроби виявились точно такими ж. Тоді я зрозумів де їх почув вперше бо звуки, що повертались мені на пам’ять коли я був ще маленьким, не схожі були ні нащо.
Ще як  був маленьким, і лежав у ліжку то кожної ночі близько нулю години по дротовому радіо, що висіло на стінці, програвала дивна мелодія. Я прокидався зі сну точно на ці хвилини, і чув рідкісну музику бо скоро я більше її не почув, а повернулась до мене як було мені вже з 30 років, потім ця мелодія зникла, і знову сплила в телевізійній передачі “Жди меня” Та зникла знову, і я її не чую, але я не знаю як ця мелодія називається.
Також я любив слухати, і з часом навчився ремонтувати радіо дальнього прийому, а від так віком з десяти років як у мене появився радіоприймач, я ночами почав вслухатись в ефір, слова, інформацію та зміст передач.
“Я надеюсь Вы уже открыли свою Библию?” пролунав такий голос, і дуже слабо в шумах. На столі в римування цим словам у мене лежала Біблія, що тими днями принесла сестра зі школи по завданню. Отже я вперше взяв Біблію, і тримався цих передач з ТрансСвітовеРадіо не менше 10 років.
Ще згодом я навчився чути істину яку називаю “рима у прозі” о це цікаво.
А ось сьогодні я почув щось нове, і мені приєме, слухаємо, і вчимось слухати(звуки неба)
https://www.youtube.com/watch?v=UraoyKRFfu0
https://www.youtube.com/watch?v=t67sBToyN-8